7 грудня ми відзначаємо свято, що вшановує один із найголовніших символів нашої культури — хустку. Вона є оберегом, ознакою жіночої мудрості, краси й приналежності до рідної землі.
Хустка — це не просто аксесуар, а цілий всесвіт, переплетений кольорами, орнаментами та історіями поколінь. Адже здавна в українських родинах оберегом, символом любові та злагоди слугувала саме хустка.
За старих часів дівчата і жінки носили хустку протягом усього року. При цьому вона була обов’язковим головним убором заміжньої жінки. Хустка була ознакою соціального стану жінки: молоді жінки носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, вдови – чорні. Хустка також говорила про рівень достатку сім’ї: заможні жінки вкривали голову хустками з дорогих тканин, бідні – з дешевших.
Хустка — це наш символ вроди чарівної,
Оберіг від горя й доленьки сумної.
Червоніють маки і буя калина,
Хустку українську одягла дівчина.
Ниточками срібними вишиті зірки,
Мальви різнобарвні й диво-колоски.
Скільки в ній є сили, вірності, любові,
В кожнім візерунку барви пречудові.
Хустку українську одягла дівчина,
Хай же завжди квітне наша Україна!
